У Лондоні свої свідчення про жорстокість росіян під час окупації надали очевидці.
У Лондоні відбулася зустріч свідків жорстокостей, які російські війська вчинили під час окупації. Українські цивільні, які пережили полон, були запрошені поділитися своїми страшними історіями. Серед присутніх був заступник міністра закордонних справ Великої Британії, відповідальний за європейські питання. Детальніше про подію розповість наша кореспондентка в Великій Британії Світлана Чернецька.
Григорій та Олександра прибули до Лондона за запрошенням британського Міністерства закордонних справ. Обидва вони пережили наслідки російської агресії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Григорій знаходився у своєму рідному місті Гола Пристань, розташованому на Херсонщині.
Російські війська захопили його вже на початку війни, перетворивши місце на катівню. Серед тих, хто потрапив туди, був і підприємець Григорій, який намагався підтримати українські збройні сили. Він стверджує, що має намір переконати британців надати дозвіл на далекобійні удари по території Росії, щоб пришвидшити досягнення нашої перемоги.
Григорій Головко, колишній ув'язнений:
Це не вина путіна самого, це вина всього народу, тому що вони люто ненавидять нас. Тому що ті катування, що вони над нами проводять, там же нема наказу путіна, що зробіть отак, зробіть отак, це їхня власна ініціатива, тому показати, як би це культурно сказати, що вони звірі.
У Людмили вся її родина опинилася в полоні. Її чоловік служить у Збройних силах України, захищаючи "Азовсталь". А 24-річна донька повернулася до рідного Маріуполя, щоб підтримати свою бабусю, яка відмовилася залишати окуповане місто.
Олександра Столяр, мати полоненої:
Згодом стало відомо, що її затримали на вулиці через прізвище Навальна, і це стало приводом для масштабної пропагандистської кампанії. Наразі донька перебуває в ув'язненні, її засудили на 8 років лише за те, що вона є українкою і відмовилася визнати сфабриковану провину. Відомо, що її піддавали жорстоким катуванням, намагаючись вибити зізнання... Це надзвичайно важка ситуація.
Олександра вже два роки очікує на повернення своїх близьких, які опинилися в російському полоні. Хоча обміни військовослужбовців стали звичним елементом конфліктів, механізм обміну цивільних осіб залишає бажати кращого. Адже їх затримання порушує принципи Женевських конвенцій. Тому жінка планує звернутися до британців із проханням про допомогу в поверненні цивільних.
Олександра Столяр, мати полоненої:
Якісь кнопки тиску, щось потрібно вигадувати, щось склеювати, якось об'єднуватись для того, щоби повертати наших людей додому. Це не тільки моя біда, це біда багатьох українських жінок, чиї діти знаходяться в полоні.
Це вже другий випадок, коли до Лондона запрошують постраждалих від російської агресії, щоб вони розповіли про жахіття, скоєні окупаційними військами.
Запрошення українців на цю подію відбулося у Міністерстві закордонних справ, де зустріч пройшла без присутності медіа, щоб забезпечити більш відвертий діалог. Участь у заході взяли депутати, члени палати лордів та дипломати з різних країн.
Українські правозахисники стверджують, що Київ потребує підтримки світової спільноти, оскільки країна-агресор порушує основні права людини та загрожує принципам гуманності. Відповідно до норм міжнародного права, утримання цивільних осіб класифікується як захоплення заручників або викрадення людей.
Ольга Решетилова, керівниця Медійної ініціативи з прав людини:
Якщо ніхто не знає навіть про утримання цієї людини, якщо вона не підтверджена ні російською стороною, ні МКЧХ, її не існує, значить можна робити все, що завгодно. Так сталося з Вікторією Рощиною, відомою журналісткою, про яку 9 місяців не було взагалі нічого відомо. Вона просто зникла в окупації. Я сьогодні говорила під час цього Witness Testimony Event: уявляєте, що треба було робити з 27-річною жінкою, молодою, здоровою, щоб вона просто померла. Так не може бути.
Саме такі справжні історії стають каталізаторами змін - каже заступник міністра закордонних справ з питань Європи Стівен Дауті.
Стівен Дауті, заступник міністра закордонних справ Великої Британії з питань Європи:
Це не вперше, коли я став свідком розповідей жертв. Я відвідував Україну ще до того, як розпочав свою діяльність у державних структурах. Мені стали відомі жахливі, вражаючі факти про тортури, сексуальне насильство та жорстокість щодо мирних жителів. Тому всі, хто здійснював ці злочини, а також ті, хто віддавав відповідні накази, повинні понести відповідальність.
Але спершу потрібно повернути полонених - наполягають правозахисники.
Ольга Решетилова, керівниця Медійної ініціативи з прав людини:
Російських політичних в'язнів вони знайшли спосіб звільнити, а українські життя важать менше? Життя тисяч українських цивільних заручників, які захоплені просто за те, що вони були проти російської окупації, вони не значать нічого? Тобто ось це звільнення російських політичних в'язнів, я про це теж сьогодні говорила, для нас стало сигналом, що якщо ви хочете, у вас є інструменти, значить ви можете знайти шлях, як звільнити цих людей. Я сподіваюся, що вони мене, звичайно, почули.
Згідно з інформацією, наданою Медійною ініціативою за права людини, щонайменше 1887 українських цивільних осіб утримуються незаконно на окупованих територіях або безпосередньо в Росії. Проте, експерти з документування ситуації стверджують, що фактична кількість затриманих може бути значно вищою, а випадки зникнення людей тривають.
