Брати по зброї загинули під час переходу до своїх позицій: військовий залишався на передовій майже два місяці, оскільки не було можливості знайти заміну.

Борець брав участь у битві разом із партнером, протистоячи групі російських штурмових військ.

Протягом 56 днів боєць 65-ї Окремої механізованої бригади з позивним "Макгрегор" залишався на нулі. Його позиція була оточена ворогами, але їм так і не вдалося захопити її. Через інтенсивні обстріли та великі відстані побратими, які мали б його змінити, не могли дістатися до нього через отримані поранення.

Отже, воїн брав участь у битві разом із напарником, протистоячи загону російських штурмовиків. Репортаж про життя на фронті підготував кореспондент ТСН Руслан Ярмолюк з Запоріжжя.

Спалені посадки і кинуті земельни наділи, систематичні обстріли -- це поля Запоріжжя, де наші військові тримають оборону. Війна артилерії і війна дронів, полювання за кожною живою мішенню.

Міни, дронові скиди та артилерійські снаряди. Усе це обрушується на шляхи та поля, якими наші військові намагаються просунутися до своїх позицій.

"На мою думку, найтяжче зайти і вийти. Як я нових вів, то лупили міномети, і КАБи, і скиди. На мою думку, тяжко зайти і тяжко вийти", -- розповідає військовослужбовець 65 ОМБР на позивний "Макгрегор".

Це Антон, йому 35. Пройшов АТО і нині тут, на передовій. Цей чоловік тримав позицію з напарником 56 днів.

Через щільні обстріли його не могли замінити, бо побратими гинули дорогою на позицію. Чоловік провів на нулі майже два місяці, захищаючи свої квадратні метри посту навіть в оточенні. Рятували дронщики.

Різноманітні товари, вода та боєприпаси скидалися з безпілотників — інакше вижити було б неможливо.

"Я підпускав їх до себе 10-15 метрів, а тоді автоматом хер*чив", -- розповідає військовий.

Евакуація поранених вдень з таких віддалених позицій практично неможлива. Щоб врятувати життя солдатів, евакуаційні групи використовують різні хитрощі та йдуть на ризик.

Роману 27 років. Він працював у Чехії, але коли розпочалася війна, повернувся додому. Тепер разом з товаришами по службі він відстоює позиції на Запорізькому напрямку.

"Цей автомат АК-12 російського виробництва, випущений у 2023 році. Якщо я правильно пам’ятаю, він був виготовлений восени," — ділиться Роман.

Він показує трофей, який здобув під час штурмів в Роботине. Таких штурмів як там, раніше не доводилось бачити.

"Фізично важче діяти під час атак, ніж в обороні. В оборонних позиціях все значно простіше: зайняв позицію, окопався, якщо є базова підготовка. Але йти назустріч ворогу — це набагато складніше, адже кожен крок може стати фатальним. Ти просуваєшся вперед, стаєш вразливим для супротивника, і він також відкриває свої позиції. Тож, хто матиме кращу підготовку, той здобуде перевагу в ближньому бою", -- зазначає військовий.

Від механізованих штурмів на Запоріжжі ворог відмовився. Задіює піхоту,і на мотоциклах, і сотні дронів.

"По різному -- по двоє, по троє, деколи по семеро. Але, слава Богу, справляємось, даємо відпір. Пробували два мотоцикліста проїхати, але не доїхали", -- розповідає військовий на позивний "Шерхан".

Протягом останніх двох тижнів, за словами військових, спостерігається зростання кількості атак. Окупанти прагнуть захопити якомога більше територій до настання зими, але їхні зусилля не увінчуються успіхом. Внаслідок цього їхня агресія посилюється, і вони безрозсудно відправляють на мінні поля своїх бойовиків.