На Полтавщині відбудеться церемонія перепоховання останків родини Литвинових, які були комуністами.
Про це повідомляє онлайн-ресурс "Полтавщина".
У квітні цього року Міністерство культури та інформаційної політики України виключило з Держреєстру нерухомих пам'яток братську могилу борців за владу Рад, розташовану в Петровському парку Полтави. Цю могилу було внесено до Держреєстру як "пам'ятку історії" 42 роки тому відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів.
Меморіальна плита в центральному парку Полтави вшановує братів Літвінових, які чинили злочини проти українського народу. Анатолій і Петро Літвінови займали високі посади в органах окупаційної комуністичної влади Радянського Союзу. Один із них був уповноваженим жорстокого карального органу влади більшовицької Росії — Всеросійської Надзвичайної комісії (ВЧК), яка, керуючись злочинними декретами Владіміра Лєніна, проводила політику "червоного терору". Інший очолював полтавське відділення продбюро, що було частиною системи ленінської "продразверстки".
Як зазначив Олег Пустовгар, представник Українського інституту національної пам'яті, політика "воєнного комунізму", яка включала такі практики, як "продовольча диктатура" та "продрозверстка", була запроваджена за ленінським декретом Ради комісарів РСФРС та декретом ВУЦВК УСРР "Про продрозверстку лишків врожаю 1918 та попередніх років". Це означало, що у селян примусово вилучали хліб, прирікаючи їх на голод. Подібні злочини зараз здійснюють окупанти Путіна-Шойгу на тимчасово захоплених територіях.
Відповідно до досліджень краєзнавиці Людмили Розсохи, учасники повстання під проводом Сергія Дубчака стратили родину Литвинових у Миргороді в ніч з 3 на 4 квітня 1919 року. На меморіальній плиті також згадуються ще 27 осіб, причетних до встановлення радянської влади. Комуністичні ідеологи на плиті зазначили, що вони "загинули в боротьбі з "петлюрівськими бандами".
Меморіал комуністів у Петровському парку не раз ставав об'єктом вандалізму, зокрема його обливали фарбою. В серпні 2020 року київський журналіст та історик Вахтанг Кіпіані висловлював ідею перенести поховання комуністів з цього місця.
