Як аномальна посуха в Україні позначилася на урожайності?
Через посуху в Україні аграрії не дорахуються врожаю. Як пристосуватися до змін клімату?
Цього літа в Україні температура досягала рекордних висот, тоді як обсяги опадів залишалися на мінімальному рівні. Це призвело до того, що українські фермери недоотримають урожай пізніх сільськогосподарських культур, таких як соняшник, кукурудза та цукровий буряк. Як аграрії адаптуються до викликів, пов'язаних із глобальним потеплінням, розповідає матеріал DW.
"Ми ведемо боротьбу за вологу, прагнучи кожного дощу, щоб зберегти та накопичити воду у ґрунті. У 2023 році ми отримали дві річні норми опадів, а в поточному році з весни не було жодного дощу. Я не можу зрозуміти, як в таких умовах вдалося виростити соняшник," - ділиться своїми думками агроном агрофірми "Дружба" з Донецької області Сергій Мартиненко. Він зазначає, що брак вологи має величезний вплив на урожайність у сільському господарстві.
Проте агрофірма "Дружба" стикається не лише з проблемами, викликаними посухою. "Глобальне потепління також призводить до різкого зниження температури. Протягом останніх восьми років ми не мали морозів, але цього року на Пасху температура опустилася до -9 градусів. Це стало причиною пошкодження ріпаку та пшениці, що негативно вплинуло на наш урожай," - зазначає Мартиненко.
Зі схожими проблемами стикнулися багато фермерів в різних областях України. "Глобальне потепління в Україні відчувається цього року найдужче за останні 10 років. Була рекордна кількість днів з надзвичайно високими температурами повітря. Наприклад, в Миколаївській області за літо майже 40 днів температура повітря підвищувалась до 38-42 градусів. Такої інтенсивної і тривалої хвилі тепла в Україні ще не спостерігалось. Безперечно це мало вплив на виникнення і поширення послухи", - пояснює DW керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко.
За словами експертки, з початку літа площі, що постраждали від посухи, досягли рекордних розмірів. "Лише у кількох західних областях немає ґрунтової посухи, тоді як решта території виглядає як випалена земля — верхні шари ґрунту абсолютно сухі," — зазначає вона. Дефіцит опадів коливається від 40 до 60 відсотків від звичайної норми, підкреслює Адаменко. Зокрема, Київська область отримала менше 50 відсотків від звичної кількості опадів, тоді як Херсонщина, Миколаївщина, Дніпропетровщина та Харківщина за останні сто днів зафіксували лише 16-20 відсотків від норми. "Лише західні регіони впродовж трьох літніх місяців отримали від 70 до 120 відсотків звичайної кліматичної норми опадів," — додає вона.
Досліджуйте також: Яким чином глобальне потепління пов'язане з природними катастрофами?
Найбільше від посухи постраждали культури, які належать до пізньої групи, такі як соя, соняшник, кукурудза та цукровий буряк, повідомили представники міністерства аграрної політики та продовольства України в інтерв'ю DW. "Збирання цих культур починається в серпні, але основна частина врожаю збирається восени. Схоже, що врожайність у цих культурах може знизитися на 10-15 відсотків. Остаточні дані будуть доступні в жовтні, коли завершиться збір", - зазначили у відомстві.
Водночас, за інформацією Міністерства аграрної політики, вплив посухи на врожайність ранніх культур, таких як пшениця, ріпак, жито, просо та ячмінь, не був критичним. "Загалом по країні ми досягли прогнозованих показників для цих культур, з незначними відхиленнями в межах 2-3 відсотків," - зазначають у відомстві. Проте, за попередніми даними, середня врожайність зернових у порівнянні з минулим роком знизилася з 44,0 до 42,3 центнера на гектар.
У Міністерстві аграрної політики запевняють, що запаси врожаю достатні для задоволення потреб внутрішнього ринку і для експорту. Це підкреслює Олександр Чумак, представник неурядового об'єднання "Всеукраїнська аграрна рада", але додає, що для певних культур обсяги експорту можуть бути значно меншими. "Посуха має прямий негативний вплив на фермерів. Вони опинилися на межі збитковості або вже зазнають втрат. Внаслідок неврожаю в Україні підвищилися світові ціни на соняшник. Проте ціни на кукурудзу та сою, ймовірно, не зростуть, оскільки в інших країнах спостерігається добрий урожай," - зазначає він.
Аграріям важко адаптуватися до кліматичних змін, зауважує Чумак. "Існують традиційні культури, під які вже працюють підприємства. Ніхто не інвестуватиме в нові заводи для переробки, скажімо, проса, яке має кращу стійкість до спеки. Отже, зміна культур — це питання кардинальної трансформації технологічного процесу в агросекторі. Ми не зможемо розпочати цю трансформацію, поки не відбудуться зміни на глобальному рівні", - зазначає він. Чумак прогнозує, що в найближчі роки аграрії зменшать посіви кукурудзи та сої, натомість зосередяться на вирощуванні озимих культур, таких як ячмінь і пшениця, а також соняшника, який краще витримує посуху.
Крім того, за словами фахівця, аграрії будуть змушені активно впроваджувати технології, що забезпечують збереження вологи. Одним із таких підходів є метод землеробства, при якому насіння висаджується без попередньої обробки ґрунту. Цей метод відомий під назвою No-Till. "Це дозволяє підтримувати нижчу температуру ґрунту та зменшити випаровування води. Після оранки поверхня землі залишається оголеною, і її температура може підніматися до 80 градусів. В таких умовах жодне живе істота не може існувати. Натомість, якщо на ділянці залишаються залишки стерні та вирощуються покривні культури, температура зазвичай коливається в межах 20-25 градусів", - роз'яснює Чумак, додавши, що це дозволяє рослинам витримувати посуху та спекотні умови на додаткові 15-20 днів.
Згідно з його словами, наразі лише 10% фермерів використовують цю технологію через труднощі в управлінні процесом. "Деякі з них спробували впровадити її, але зіткнулися зі зниженням врожайності, що змусило їх повернутися до звичних методів обробки. Для того, щоб освоїти цю технологію, потрібен певний час. Пройде кілька років посушливої погоди, і фермери самостійно почнуть активно вивчати нові підходи", - переконаний він.
Для підтримки адаптації сільського господарства до змін клімату в Україні реалізується програма компенсацій за відновлення та будівництво меліоративних систем, повідомляють у Міністерстві аграрної політики та продовольства. Також відбувається формування посівних площ із впровадженням ресурсоефективних технологій для вирощування стійких до посухи сортів та гібридів сільськогосподарських культур, застосовуються сучасні методи обробітку ґрунту, а також розвивається органічне землеробство, підкреслюють у відомстві. Окрім цього, держава пропонує грантову підтримку тим, хто готовий впроваджувати зміни в агрогосподарстві. "Зокрема, доступні державні гранти на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства, а також на облаштування тепличних господарств", - зазначають у міністерстві.
Проте, Чумак висловлює занепокоєння щодо недостатності державної підтримки. "Звичайно, існує певна адресна допомога або компенсація відсоткових ставок по кредитах, але цього явно недостатньо для всіх аграріїв", - додає він.
Тим часом керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко каже про неминучість посух у майбутньому, особливо в південних і південно-східних областях України.
