Сохранение гривны: Как рост заработных плат сказался на утечке кадров из государственных учреждений.

До 2024 року реальна кількість державних службовців у центральних органах влади, яку визначає Кабінет Міністрів, складала 110 тисяч осіб. Проте, згідно з штатними розписами усіх урядових структур, ця цифра повинна становити 147 тисяч.

Ці 37 тисяч "мертвих душ" обліковувалися не просто так. Річ у тім, що на оплату їхньої праці в бюджеті також передбачались кошти, з яких фактично здійснювалась виплати премій та бонусів діючим працівникам. В результаті оклад останніх становив в середньому приблизно 30% від виплат, а премії та бонуси - решту 70%.

"До 2023 року деякі керівники використовували значні стимулюючі виплати - не дивуйтеся - які перевищували 500%", - зазначила голова Національного агентства з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина. Це спотворювало систему оплати праці державних службовців і викликало маніпуляції.

З початку 2024 року уряд запровадив реформу в рамках нового закону про державний бюджет, яка полягає в наступному: базова частина заробітної плати тепер становить 70% і повинна бути приблизно однаковою для аналогічних посад у різних державних інституціях, тоді як бонуси не перевищують 30%.

Це дозволило з квітня паралельно скоротити і штатну граничну чисельність кадрів через що кількість незаповнених вакансій в цілому по центральних органах влади впала з 25% до 14%.

Реформа була ініційована не з добрих намірів. У Національному агентстві з питань державної служби та Кабінеті Міністрів останнім часом регулярно висловлювали занепокоєння щодо зростаючого дефіциту кадрів і їхньої високої плинності в державному секторі. Протягом 2023 року центральні органи влади втратили 4,6 тисячі співробітників, що становить понад 4% від загальної чисельності.

Однією з причин цього явища є суб'єктивне та несправедливе визначення заробітних плат. "Ми впроваджуємо систему грейдів, яка гарантуватиме справедливість, прозорість та конкурентоспроможність зарплат у державній службі", - зазначили у Міністерстві фінансів, пояснюючи суть реформи.

Чи стали зарплати більшими, справедливішими та чи зупинило це відтік кадрів? ЕП зібрала дані, якими опікується Мінфін, щодо чисельності працівників півсотні центральних органів влади і їх середні зарплати у 2024 році.

Перший висновок: низькі зарплати чиновників - міф. В липні середня зарплата по центральних органах влади (ЦОВ) перевищила 50 тис грн. І це у 2,5 раза вище, ніж офіційна середня по країні. Якщо брати лише рівні спеціалістів, то середня зарплата за пів року зросла в півтора раза до 40 тис грн.

Звичайно, це не свідчить про те, що їхні доходи зросли саме на таку величину за півроку. Хоча доплати стали меншими, в НАДС стверджують, що загалом реформа призвела до збільшення доходів для державних службовців. "54% опитаних держслужбовців повідомили про підвищення зарплати у 2024 році, 16% відзначили, що їхні доходи залишилися на тому ж рівні, а у 31% спостерігалося зниження", - зазначає Алюшина, посилаючись на дані анонімного дослідження, в якому взяли участь 22,6 тисячі державних службовців.

Рівень заробітної плати в центральних урядових структурах на початок липня 2024 року.

Висновок другий - від реформи поки що найбільше виграв "економічний" блок. Лідером за розміром зарплат стало Мінекономіки Юлії Свириденко, яку ще донедавна вважали фаворитом на пост прем'єр-міністра.

З початку 2024 року середня заробітна плата фахівця в очолюваному нею відомстві підвищилася з 38 тисяч гривень до 77 тисяч гривень. Загалом, враховуючи керівний склад, середня зарплата всіх працівників Мінекономіки на сьогоднішній день становить 103 тисячі гривень.

Зарплати спеціалістів у Мін'юсті, Мінфіні та Мінцифри зросли в півтора рази, перевищивши 50 тисяч гривень. Ці відомства, разом із Мінекономіки, тепер займають найвищі позиції в зарплатній структурі. Це стало можливим завдяки тому, що в остаточних положеннях закону про держбюджет на 2024 рік міністр фінансів Сергій Марченко визначив ці чотири міністерства як належні до вищого рівня, оскільки вони відповідають за аналіз і узгодження всіх урядових рішень.

Можливо, завдяки зусиллям Міністерства економіки та Міністерства фінансів у 2024 році вдалося змінити негативну тенденцію та навіть підвищити чисельність працівників у цих відомствах, тоді як раніше в державній службі спостерігалося лише зменшення.

Третій висновок полягає в тому, що навіть якщо зарплата є прозорою та об'єктивно визначеною, вона, ймовірно, не є ключовим фактором для мотивації працювати в державному секторі. У 2023 році центральні органи влади втратили 4,5% своїх співробітників, а у 2024 році, після початку вказаної реформи, цей показник знизився до 1,9%. Проте немає переконливих доказів того, що підвищення зарплат стало вирішальним чинником у зменшенні цього відсотка.

Як приклад можна розглянути податкову та митну служби, де зміни в зарплатах не мають жодного зв'язку з чисельністю працівників. Загалом, спираючись на відкриту інформацію Міністерства фінансів, у 2024 році важко виявити будь-яку закономірність між коливаннями зарплат і заповненістю вакансій у п'ятдесяти основних державних органах.

Як з початку року трансформувалися рівні зарплат та заповненість посад у центральних органах державної влади.

Алюшина не приховує, що зарплати чиновників не можуть бути ринковими, а значить і якісно балансувати попит і пропозицію на цьому ринку праці. "На державній службі інша перевага - стабільність", - каже вона. Скептики можуть назвати інші причини, які спонукають піти в чиновники.

Тож, скоріше за все, відтік кадрів, який фіксували останніми роками, був спричинений не маленькими чи не прозорими зарплатами, а великою війною. Чиновницький сектор так само, як і приватний, стикається з головним викликом - дефіцитом кадрів. І підняттям і без того не мізерних зарплат так просто його не подолати.