Формуємо фальшиву реальність у свідомості: психолог пояснив, як випадково можемо вплинути на життя оточуючих.
Коли мова заходить про те, хто з людей винен, а хто ні в певних ситуаціях, у нашому мозку може непомітно увімкнутися дуже небезпечний механізм. Крім відстоювання неправдивої позиції, він буквально гіпнотизує опонента, підміняючи реальність на брехню.
У нещодавньому дослідженні 2023 року газлайтинг був визначений як форма психологічного маніпулювання, за якої людина (кривдник) спотворює реальність іншої людини (жертви). Це маніпулювання полягає в тому, щоб змусити жертву засумніватися у своїх думках, сприйнятті або спогадах, часто до такої міри, що вона починає сумніватися у своїй осудності. Причому, як стверджують психологи, стати таким маніпулятором може кожен із нас, сам того не помічаючи, але це так чи інакше позначиться на нашому житті, пише Forbes.
У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших подій у галузі науки!
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Criminological Research, науковці виділили п’ять ключових елементів газлайтингу: газлайтер, жертва, об’єкт маніпуляції, вигода для газлайтера та негативні наслідки для постраждалої особи. Хоча газлайтинг зазвичай асоціюється з особистою агресією, автори роботи наголошують, що його наслідки можуть бути руйнівними навіть у випадках ненавмисного впливу.
Одним із поширених прикладів газлайтингу є фраза "Мені шкода, що ти так почуваєшся". Хоча це може здатися вибаченням, найчастіше це спосіб зняти з себе відповідальність, пояснює психолог Марк Треверс. Маніпуляція полягає в тому, що увага акцентується на емоційній реакції жертви, а не на діях кривдника. У цій ситуації мовець уникає відповідальності, маючи на увазі, що проблема в емоціях жертви, а не в його поведінці. Таке відхилення може призвести до того, що жертва відчує себе неповноцінною і засумнівається в законності свого емоційного болю. Ефективнішим способом вибачитися було б визнання своєї ролі, наприклад, сказати: "Мені шкода, що я заподіяв тобі біль".
Інший вид тонкої маніпуляції проявляється, коли одна особа заявляє іншій: "Ти занадто емоційний". Така реакція знецінює почуття співрозмовника та перекладає відповідальність на нього. Визначаючи емоційну реакцію як надмірну, промовець ухиляється від власної відповідальності за вчинки. З часом це може призвести до того, що жертва почне сумніватися у своїй здатності керувати емоціями. Більш чуйною відповіддю було б визнання образи, навіть якщо вона не зовсім зрозуміла, наприклад, словами: "Я не усвідомлював, що це так сильно тебе зачепило — давай поговоримо про причини?".
Вислів "Ти занадто гостро реагуєш" часто використовується для знецінення емоційної реакції іншої людини. Замість того, щоб вирішити ситуацію, цей коментар зменшує значущість почуттів співрозмовника, змушуючи його відчувати, що його реакція неадекватна. Це може бути формою маніпуляції, яка викликає у жертви сумніви щодо її права на власні емоції. У подібних випадках важливо визнати почуття іншої людини. Поставивши відкриті запитання, такі як "Чи можемо ми поговорити про те, що викликає у вас ці почуття?", можна досягти більш конструктивного діалогу.
Найбільш руйнівним аспектом газлайтингу є фраза: "Ти неправильно все запам'ятала". Така маніпуляція здатна суттєво підірвати довіру, оскільки вона атакує спогади жертви та її сприйняття навколишньої дійсності. Це особливо згубно, адже не лише змінює наратив, але й змушує жертву сумніватися у власному сприйнятті реальності. Замість того, щоб наполягати на єдиній версії подій, більш здоровим підходом буде визнання того, що у людей можуть бути різні спогади про ту ж саму ситуацію, а також зосередження на подоланні емоційного впливу, а не на узгодженні всіх деталей.
Газлайтинг у всіх його проявах є шкідливим явищем, адже він спотворює сприйняття реальності жертви. Часто кривдники навіть не усвідомлюють, яку шкоду вони завдають, зазначає Треверс. Виявивши ці тонкі маніпуляції та навчившись реагувати на них з більшою емпатією, можна запобігти подальшій емоційній травмі. Це потребує визнання власної відповідальності, підтвердження почуттів інших та прагнення до відкритого і чесного спілкування.
Раніше Фокус писав про те, як вивести брехуна на чисту воду. Правда і брехня можуть звучати однаково правдоподібно, поки у брехунів є можливість обміркувати те, що вони хочуть сказати, тому важливо обмежити цю можливість.
Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.
