Зараз вона знаходиться в СІЗО і відмовляється сплачувати заставу в розмірі 500 мільйонів гривень. Що відбувається з колишньою головою МСЕК Хмельниччини, куди поділися її фінанси, і чим вразив її син?

Син Тетяни Крупи після проведення обшуків оголосив про значну фінансову декларацію.

Відтоді як пройшло вже два тижні з часу обшуків у Тетяни Крупи, керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК), виявлено, що чиновниця зберігала в себе вдома та на робочому місці кілька сумок з грошима в доларах. Загальна сума виявлених коштів досягла 6 мільйонів доларів.

Її організація, за повідомленнями, займалася виготовленням фальшивих довідок про інвалідність для ухилянтів. Особливу інтригу цій історії надає той факт, що вона була депутатом обласної ради від партії "Слуга народу".

"Телеграф" дізнається подробиці: що із Тетяною зараз, де вона сидить, та як звільнився її син Олександр (також впливовий посадовець, який за збігом днями задекларував купу грошей).

Це — чоловік Тетяни Крупи, голови МСЕК, на ім'я Володимир, який здобув популярність у соцмережах завдяки незвичайному епізоду. Під час обшуку Державного бюро розслідувань він вирішив прилягти на диван, оточений пачками доларів. Гроші виявилися розкиданими по різних місцях: в офісі, вдома та навіть у родичів Крупи, під час обшуків 3 і 4 жовтня 2024 року.

Знайдено близько 6 мільйонів доларів у різних валютах. Дві сумки, що містили по півмільйона доларів, Крупа викинула через вікно. Серед інших цінностей виявилися дизайнерські ювелірні вироби та коштовні годинники.

У родичів Крупи виявили 30 об'єктів нерухомості, розташованих у містах Хмельницький, Львів та Київ, а також 9 розкішних автомобілів. Крім того, вони володіють корпоративними активами на суму 48 млн гривень, готелем площею майже 3 тисячі квадратних метрів, а також власністю в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних рахунках за кордоном сім'я зібрала близько 2,3 млн доларів.

Державне бюро розслідувань вважає, що керівниця медико-соціальної експертної комісії отримувала кошти від осіб, які намагалися ухилитися від служби, за незаконно оформлені висновки про інвалідність. Чиновниці було пред'явлено підозру в незаконному збагаченні відповідно до статті 368-5 Кримінального кодексу.

Тетяна Крупа вже кілька днів знаходиться під вартою в Київському слідчому ізоляторі, куди її перевели після ухвалення рішення щодо запобіжного заходу. У результаті, вона опинилася в одному з найбільш напружених районів Києва під час повітряних тривог — на Лук'янівці, ставши частиною місцевої тривожної ситуації.

7 жовтня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту до 3 грудня, з можливістю внесення застави в розмірі 500 мільйонів 1528 гривень. На даний момент гроші ще не були внесені. Адвокатка підозрюваної, Анжеліка Моісєєва, зазначила, що така сума є надмірною для її клієнтки. Захист планує подати апеляцію на це рішення.

"Сума застави у 500 мільйонів гривень є безпрецедентною та перевищує будь-які розумні межі", -- зазначається у повідомленні юридичної фірми.

Варто зазначити, що під час обшуків були виявлені пачки доларів, які не були офіційно задекларовані. У слідства виникають питання щодо джерела цих коштів, і Тетяні доведеться надати пояснення. Для сплати застави необхідно використовувати гроші з легальним походженням.

Наступним етапом стане розгляд апеляції Крупи 23 жовтня в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Крім того, документи судової справи були направлені до Київського апеляційного суду.

Поки Крупа сидить в СІЗО та оскаржує арешт, їй вже знайшли заміну. Хмельницька облрада призначила тимчасовим в.о. Юрія Бевзюка -- лікаря-хірурга того ж закладу, який очолювала Крупа.

Водночас, за даними ЗМІ із посиланням на джерела, справу Крупи ДБР передало до НАБУ. Та крім цього повідомлення, поки офіційних коментарів не було.

Пакети з доларами, що були виявлені під час обшуку ДБР, досі залишаються без арешту. Наразі вони стали предметом судових суперечок.

Так, "Главком" пише, що така інформація озвучувалася на судовому засіданні щодо Крупи 17 жовтня (стосувалося оскарження запобіжного заходу, засідання перенесли).

Заява про накладення арешту була подана 4 жовтня, проте Вінницький міський суд відмовив Офісу генерального прокурора у задоволенні запиту щодо арешту ряду активів, які були конфісковані в рамках кримінальної справи.

При обшуках кошти вилучають і йдуть в суд, аби накласти арешт, пояснила цю процедуру "Телеграфу" старший юрист юридичної компанії "Приходько та партнери" Лілія Мамедова.

"Все фіксується у протоколі про проведення обшуку, упаковується у зіп-пакети. Кожен пакет має власний номер, який також вказується в протоколі. Зазначається сума, яка є в кожному пакеті. І вилучається безпосередньо, маючи статус тимчасового вилученого майна, на зберігання або до слідчого, або до прокурора", -- заявила Лілія Мамедова.

Далі у сторони обвинувачення є кілька днів для того, щоб накласти арешт в судовому порядку на вилучене майно. До речі, арештувати можна не тільки кошти, а й телефони, годинники.

"Якщо впродовж кількох днів слідчий або прокурор не ініціює арешт у суді, майно обов'язково підлягає поверненню власнику. Воно не може залишатися під контролем без відповідного арешту з боку слідства чи прокуратури," — підкреслює юрист.

Мамедова підкреслила, що рішення суду не арештувати майно виглядає незвично. Вона припускає, що захист міг представити серйозні доводи.

"Зазвичай, перша інстанція без особливого аналізу задовольняє клопотання про накладення арешту. В свою чергу, апеляційна інстанція більш детально вивчає справу та може скасувати рішення. Тому це виглядає досить незвично," - зазначила адвокат.

З власного досвіду Мемедова зазначає, що судові розгляди можуть затягуватися на невизначений термін. Наприклад, прокуратура має можливість подати до суду нове клопотання про арешт вже наступного дня після того, як попереднє було відмінене в апеляції.

"Телеграф" буде стежити за розвитком подій.

На тижні з'явилася нова цікава інформація від журналіста Юрія Бутусова. Виявляється, 51 прокурор Хмельницької області, очолюваний Олексієм Олійником, нібито має 2-гу групу інвалідності і, отже, не підлягає мобілізації. Кожен висновок про інвалідність був затверджений головним лікарем МСЕК Тетяною Крупою. Ці особи отримують, а також продовжують отримувати пенсії за інвалідність від держави, згідно з рішеннями керівника Пенсійного фонду Олександра Крупи, який є сином Тетяни.

Що цікаво -- з ростом кар'єри зростали і пенсії (в рази) з інвалідності прокурорів, пише Бутусов.

Генеральний прокурор Андрій Костін ухвалив рішення про ініціювання службового розслідування, згідно з інформацією, наданою пресслужбою Офісу генпрокурора.

Голова прокуратури Хмельницької області Олексій Олійник, сам маючи інвалідність, висловив думку, що Бутусов розмістив інформацію, яка не зовсім коректно відображає реальність, стосовно інвалідності "майже всіх" прокурорів цієї прокуратури.

"Загальна кількість прокурорів в обласній прокуратурі налічує 225 осіб. Лише 48 з них мають інвалідність (ця цифра відрізняється від тієї, що наводив Бутусов -- Ред.), тому неправильно стверджувати, що вся прокуратура складається з людей з обмеженими можливостями. До того ж, більшість працівників отримали інвалідність не в останні роки", – зазначив Олійник.

Він підкреслив, що в 2005 році отримав травму під час виконання службових обов'язків, займаючись аналізом матеріалів кримінальної справи. Інвалідність йому була встановлена в 2017 році, значно раніше, ніж він обійняв свою посаду.

17 жовтня Олексій Олійник був звільнений наказом генерального прокурора. Однак, це сталося за його власним бажанням. Тим часом, службове розслідування щодо прокурорів з інвалідністю продовжується.

У повідомленні ДБР також йшлося, що у незаконному збагаченні підозрюють й сина Тетяни Крупи, Олександра Крупу. Він обіймає керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Проте за збігом, одразу після обшуків Олександр Крупа звільнився. Новини про це потрапили у ЗМІ 11 жовтня. Мовляв, той написав заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Наразі тимчасово виконує обов'язки перша заступниця Марія Квятківська.

Ще більш захоплююче: увечері 15 жовтня Олександр Крупа оголосив про свою фінансову декларацію, в якій зазначено вражаючу суму – понад 240 тисяч доларів (9 899 222 грн). Як стало відомо "Телеграфу" з реєстру НАЗК, він задекларував:

З декларації можемо зробити висновок, що принаймні 8 жовтня його звільнення не було оформлено офіційно. Він підписав себе начальником ГУ Пенсійного фонду у Хмельницькій області.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про виявлення значних коштів у польських банках, які належать Тетяні Крупі. Виявилося, що сотні тисяч доларів вона зарахувала на свій рахунок ще у 2022 році.