Від реалізації законопроєктів щодо реформування МСЕК залежить ефективність функціонування системи, зазначає Миткалик. 7.11.2024

Изображение: medplatforma.com.ua

Викриття скандально відомої Тетяни Крупи із МСЕКу дало стимул діючій владі зміни

Чи поділяєте ви загальну оцінку ситуації, що влада припускає такі стратегічні виклики? Могло бути це раніше?

Звісно, це було можливим. У влади та уряду були всі необхідні матеріали та документи для цього. Ще у 2018-2019 роках обговорювали питання реформування МСЕК. Існувала робоча група, яка розробила пропозиції щодо вдосконалення законодавства та цифровізації процесів, і ці рекомендації були направлені до Кабінету Міністрів. Проте у 2020 році Кабмін, з незрозумілих причин, не вважав це актуальним і відхилив зміни, внаслідок чого жоден документ не просунувся далі. Законопроєкт був зареєстрований, але деякі зміни залишалися без активних дій у Верховній Раді. У 2022 році Національне агентство з питань запобігання корупції провело перевірку корупційних ризиків, пов'язаних із МСЕК, і виокремило десять основних ризиків у цій сфері. Корупція справді існувала. У жовтні 2022 року висновки були надіслані до уряду, парламенту та інших відповідальних структур, проте на той момент, під час повномасштабного вторгнення, жодних дій не було вжито. Ситуація змінилася лише після затримання відомої фігури Тетяни Крупи з МСЕК, що спонукало владу почати не лише громадські обговорення, які раніше активно проводилися, а й ввести необхідні зміни. Аналізуючи минулі випадки, ми можемо помітити, що будь-який поштовх для змін надає медійний скандал, особливо якщо він пов'язаний з корупцією. Для того щоб щось змінити, потрібно широко інформувати про це суспільство.

Америка може відмовити у фінансуванні, оскільки Україна не робить достатніх кроків у боротьбі з корупцією...

Цей наратив активно просувається Росією на заході, стверджуючи, що наша країна є надзвичайно корумпованою. Однак я з цим твердженням не можу погодитися. Якщо подивитися на результати останніх десяти років, ми можемо помітити значний прогрес. У 2014 році Україна займала 146-те місце у рейтингу сприйняття корупції, а наразі ми піднялися на 104-те. За цей час було реалізовано важливі реформи, створено ряд антикорупційних органів, які активно працюють у цій сфері. Викриття, які ми спостерігаємо сьогодні, зокрема у випадку з МСЕК, є результатом цих реформ, спрямованих на подолання корупції. Ми дійсно досягли значного прогресу і реагуємо на виклики, які постають перед нами. Було б значно гірше, якби ми не реагували на ці факти. Важливо зазначити, що за рейтингами ми вже випередили Білорусь і Росію за рівнем корупції. Близько 90% населення не терпить корупції, хоча лише 30% з них стикалися з корупційними проявами. Це свідчить про те, що наше сприйняття корупції іноді може бути завищеним. Ми маємо чіткі досягнення на цьому шляху і продовжуємо рухатися вперед. Навіть скандал із МСЕК спонукав до ухвалення низки законопроєктів, що стосуються подальшого вдосконалення реформ. Ми вже маємо реальні судові рішення, хоча, можливо, їх не так багато, як хотілося б. Однак, якщо ми прагнемо йти демократичним європейським шляхом, всі процеси мають відбуватися у відповідності до встановлених норм і правил. Не можна швидко ухвалити рішення суду лише на основі затримання особи з грошима. Необхідно дотримуватися демократичного процесу: провести розслідування, винести обвинувальний акт, розглянути справу в суді та ухвалити рішення, яке може бути як обвинувальним, так і виправдувальним. Лише через правову систему ми зможемо продемонструвати, що діємо згідно закону і виконуємо все належним чином. Тому важливо говорити за кордоном про ті реформи, які вже реалізовані, щоб спростувати наратив, що поширює Росія про корупцію в нашій державі.

Існують два законопроєкти, що стосуються реформування МСЕК. Проте, саме реалізація цих проєктів визначатиме ефективність функціонування системи.

Прийнято рішення про ліквідацію МСЕК, що передбачає їх реформування. Основні напрямки змін включають цифровізацію та абсолютну заборону для скомпрометованих осіб займати керівні посади в нових структурах. Наскільки це виправдано та доцільно? Чи зможуть ці заходи дійсно вирішити наявні проблеми, чи ні?

Вони, безсумнівно, сприятимуть вирішенню цієї проблеми. На сьогодні у нас є один ухвалений законопроєкт №11225, який частково регулює цю ситуацію. Однак його вплив обмежений. Законопроєкт вже направлено на підпис президенту, але підпису ще не отримано. Він стосується важливого аспекту - тепер не потрібно обов'язково бути присутнім особі, стосовно якої приймається рішення про інвалідність. Наразі замість особистої присутності може бути адвокат чи представник, і процес може фіксуватися за допомогою відео- або аудіозапису. Важливо зазначити, що цей закон містить безліч відсильних норм. Кабінет Міністрів протягом місяця має визначити, наприклад, критерії для виключення членів МСЕК, які порушили правила, а також перелік підстав для проведення дистанційних засідань МСЕК. Це покращення, запропоноване законопроєктом, ще потребує уточнення з боку Кабміну, і ми повинні уважно за цим стежити.

Другий законопроєкт, який був поданий Кабінетом Міністрів 4 листопада, має на меті цифровізацію процесу медико-соціальної експертизи (МСЕК). Згідно з новими нормами, висновки будуть подаватися безпосередньо в електронну систему охорони здоров'я. Тепер МСЕК не чекатиме, поки пацієнт збереться з усіма документами про свої діагнози від інших лікарів, а її члени зможуть просто увійти в систему, ознайомитися з усіма необхідними даними та за потреби зробити запити. Це суттєво спростить процес і покращить якість надання послуг. Проте, наразі ми говоримо лише про один із законопроєктів, який вже ухвалено та чекає на підпис президента, а також про другий, що нещодавно потрапив до парламенту і ще має пройти етап обговорення та голосування. Я з оптимізмом дивлюся на це, впевнений, що все вдасться. Однак найголовніше — не лише ухвалити ці законодавчі акти, але й забезпечити їх ефективне виконання, адже саме від цього залежить, як функціонуватиме вся система.

Відбувається перезапуск комісій

Проект закону пропонує провести реорганізацію системи МСЕК, розділивши її на комісії різних рівнів: першого, другого та інших. Яким чином поділ на ці комісії вплине на корупційні ризики? Які можуть бути ці інші рівні, і для чого взагалі вводиться така структура?

Для їхнього оновлення — тих, що вже існують. Якщо раніше їх могли називати місцевими, регіональними чи обласними, то тепер їм були присвоєні нові рівні комісій. Президент та Рада національної безпеки і оборони оголосили про створення нових комісій, а також внесли зміни до положень щодо діяльності МСЕК, які фактично дозволяють Міністерству охорони здоров'я формувати не лише комісії на обласному рівні, але й мати підпорядковані установи, на базі яких ці комісії можуть бути створені. Це один із способів їх оновлення, а також можливість залучення нових членів. Сподіваюся, що після формування нових комісій і передачі відповідних повноважень, згідно з процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів, ми зможемо очікувати на громадський контроль. Члени МСЕК будуть обиратися через відкриті конкурси, з поданням документів, можливо, з онлайн-інтерв'ю та трансляціями, що дозволить громадськості бачити всіх кандидатів і впливати на процес. Це дозволить забезпечити максимально ефективні, прозорі та підзвітні комісії. Вважаю, що це є важливим запобіжником корупції. Створення цих нових рівнів комісій, на мій погляд, є ключовим завданням.

Встановлено вимогу обов'язково надавати людині рішенням МСЕК з мотивувальною частиною, обґрунтуванням такого рішення. Тобто зараз така норма в законі відсутня. Як могло таке трапитися?

Це положення прямо визначили в двох законах про реабілітацію осіб з інвалідністю та реабілітацію у сфері охорони здоров'я. Таким чином зменшили вплив МСЕК на ухвалення підзаконних нормативних правових актів. Будь-які зміни, спрямовані на цифровізацію чи мінімізацію корупції, чинили на рівні МОЗ певний тиск і намагалися будь-яким чином зупинити прозорість чи зменшення навантаження на особу таким чином, щоб сприяти корупційним ризикам. І обґрунтований мотивувальний висновок, який мали надати МСЕК-комісії, був відсутній. Це можна було би визначити і на рівні підзаконного нормативного правового акту. Але там були певні інтереси і не було зацікавленості у проведенні цих змін. Коли проблема набула загального всеукраїнського масштабу, почали змінюватись закони, прописуватись гарантії на рівні Верховної Ради, готувалася розробка нормативно правових актів. І відбувається перезапуск комісій. Особи, які працювали на рівні МСЕК, з великою ймовірністю вже усвідомлюють, що вони можуть до нових комісій не потрапити. Таким чином мінімізувати якийсь тиск і зараз здійснювати адвокатування норм, зручних для збереження корупційних схем чи корупції є дуже небезпечно і показово. Тому це справді шанс змін. Я сподіваюся, що Кабмін, МОЗ не скористається і ліквідує будь-які норми, які можуть продовжувати корупцію МСЕК, які були до моменту цих законодавчих змін.