Максим Козицький: "Які проблеми виникають зі статусом критичності для підприємств?"

Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький розповів про процес бронювання працівників ключових підприємств, необхідність легалізації бізнесу та важливість вдосконалення чинного законодавства.

8 жовтня цього року в медіа з'явилася новина про те, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення призупинити процес бронювання від мобілізації та ідентифікацію критично важливих підприємств. Це робиться для проведення аудиту вже прийнятих рішень.

У подальшому було опубліковано витяг з протоколу №103 засідання Кабінету Міністрів України, що відбулося 8 жовтня 2024 року. В документі зазначається, що Міністерство економіки спільно з Міністерством оборони та іншими зацікавленими установами повинні підготувати та представити на розгляд Уряду проект рішення Кабінету Міністрів. Цей проект повинен включати, зокрема:

У зв'язку з цим, оцінка критичності та наступне бронювання військовозобов'язаних призупинено до 15 листопада.

Вчора з певним здивуванням натрапив у засобах масової інформації на звернення бізнес-асоціацій, які закликають до відновлення системи бронювання на рівні міністерств. Вони вважають, що основними винуватцями спекуляцій щодо класифікації підприємств як критично важливих є місцеві органи влади. Було б цікаво дізнатися, на яких даних ґрунтуються ці висновки, адже аудит цієї інформації не проводився!

Пропоную обговорити те, що у нас є на сьогодні.

Постанова КМУ №76 від 27.01.2023 визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу:

Уряд вважає, що в багатьох підприємствах, установах та організаціях, які отримали статус критично важливих, існують проблеми, що стосуються забезпечення мобілізаційних заходів.

Проте, статус критичності надається центральними органами виконавчої влади та обласними військовими адміністраціями не на власний розсуд, а виключно у випадку відповідності необхідній кількості критеріїв. Ці критерії Кабінет Міністрів визначив у вищезгаданій Постанові. Крім цього, Уряд визначив і підтверджуючі документи, які повинен подати суб'єкт для обґрунтування того чи іншого критерія.

Також варто зазначити, що лише 22 жовтня 2024 року Уряд передбачив юридичну можливість проводити перевірки та анульовувати статус критичності підприємств за ініціативи органу, що прийняв рішення про критичність. Водночас змін в самі критерії Уряд не вніс.

Однак, без внесення змін у критерії визначення критичності підприємств, установ чи організацій, жодний аудит не забезпечить справедливого рішення про критичність та балансу між економікою і мобілізацією.

Чому це так?

Наприклад, відповідно до постанови №76, компанії, що займаються міжнародними перевезеннями пасажирів та/або вантажів, перевізники автобусних маршрутів загального користування, а також оператори міського електричного транспорту зобов'язані відповідати двом вимогам. Перша з них полягає у відсутності заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Другою вимогою є те, що середня заробітна плата працівників не повинна бути нижчою, ніж середня заробітна плата в регіоні за IV квартал 2021 року (для Львівської області це становить 13508 грн). Таким чином, навіть невелике підприємство з двома співробітниками, які отримують по 14000 грн, має можливість отримати статус критично важливого.

Ось ще один приклад: для підприємств, установ та організацій, які займаються наданням послуг і виконанням робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади, достатньо лише двох критеріїв. Однак, варто зазначити, що відсутнє чітке нормативне визначення терміна "експлуатація та комплексне обслуговування майна". Це викликає питання: що саме сюди входить? Чи може підтвердженням служити угода на обслуговування генератора в районній адміністрації на суму 1000 грн, або, можливо, обслуговування обладнання на атомній електростанції?

До моменту внесення змін у постанову №76 від 27.01.2023 року, що передбачають уточнення критеріїв, можливо навіть із підвищенням їх стандартів, не можна говорити про ефективність аудиту або про забезпечення справедливого процесу бронювання та балансу між мобілізаційними потребами і економічними інтересами.

Протягом 2023-2024 років Львівська обласна військова адміністрація чотири рази зверталася до Уряду з проханням про внесення змін до цієї постанови. Влада запевнила, що їхні пропозиції будуть розглянуті. Тепер очікуємо на результати.

Я не випадково згадав економіку. Можливість здобути статус критичності та бронювання співробітників спонукала бізнеси, які діяли в тіні або в "сірій зоні", до легалізації та сплати податків. За даними Державної податкової служби, на грудень 2023 року середня заробітна плата в Львівській області становила 15 306 грн, а на червень цього року вже досягла 18 026 грн. Крім того, вдалося зупинити спад у кількості найманих працівників, що спостерігався в період з грудня 2023 до січня 2024 року.

Чому офіційна заробітна плата має таке велике значення? 73% доходів обласного бюджету формуються за рахунок податку на доходи фізичних осіб. Варто зазначити, що лише 15% цього податку йде до обласного бюджету, тоді як решта розподіляється між бюджетами об'єднаних територіальних громад та державним бюджетом. Якщо говорити про конкретні цифри, то за дев'ять місяців цього року до обласного бюджету надійшло 2,67 мільярда гривень, що на 500 мільйонів більше, ніж у попередньому році. Це не просто статистика, а реальна підтримка наших Збройних Сил. Протягом дев'яти місяців місцеві бюджети Львівщини виділили на потреби оборони 2,38 мільярда гривень, з яких 830 мільйонів гривень надало обласне фінансування.

Пригадуючи висловлювання Президента України Володимира Зеленського про те, що для фінансування одного військовослужбовця необхідно мати шість платників податків, нам слід знайти оптимальний баланс між справедливою мобілізацією та підтримкою економіки. Важливо здійснювати цей процес без емоцій, дотримуючись правового поля.

Суспільство чекає на рішення Уряду!".