Замість використання лінійки: Як вчені насправді визначають висоту найвищих гір на планеті


Дослідники абсолютно точно не використовують неймовірно довгі лінійки, щоб вимірювати гори на Землі.

Не секрет, що Еверест є найвищою наземною горою на Землі -- але як насправді вчені з'ясували це? Вони абсолютно точно не використовували неймовірно довгі вимірювальні стрічки та лінійки, що ж тоді? Насправді вчені використовують тригонометрію, про яку в школі багато хто з нас думав, що вона навряд чи стане у пригоді в реальному житті, пише IFLScience.

Найтрадиційніший метод визначення висоти гір на нашій планеті безсумнівно потребує певних тригонометричних знань. Цей підхід, відомий як тріангуляція, використовується науковцями і передбачає знання відстані між двома точками на земній поверхні, а також кута між цими точками та вершиною гори.

У Фокус. Технології відкрився власний Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб завжди бути в курсі найсвіжіших та найцікавіших новин зі світу науки!

Висота земних гір зазвичай вимірюється від рівня моря, який теоретично може варіюватися у різних частинах світу. Тому науковцям важливо знати висоту над рівнем моря тієї точки, від якої проводяться вимірювання, а також враховувати кривизну Землі.

Коли справа доходить до вимірювання кутів, розрахунки мають бути доволі точними. Для цього вчені використовують теодоліт -- оптичний прилад, схожий на телескоп, який здатен виміряти як горизонтальні, так і вертикальні кути.

Маючи два кути й довжину однієї сторони "трикутника", вчені використовують всі ці дані в кількох тригонометричних формулах, як правило, йдеться про правило синусів і формулу Герона, внаслідок чого їм вдається розрахувати висоту гори.

Утім, учені визнають, що цей історично широко використовуваний метод, зовсім не є найточнішим. Наприклад, коли офіцер британської армії сер Ендрю Скотт Во і його команда вимірювали Еверест у рамках Великого тригонометричного дослідження, втрутилася атмосфера Землі.

Світло може змінювати свій напрямок в атмосфері завдяки явищу, яке називається атмосферною рефракцією. Це відбувається через варіації щільності повітря. На значних відстанях ефект заломлення може посилюватися, тому об'єкти можуть виглядати вище або нижче від їх справжнього положення. Внаслідок цього вимірювання можуть бути неточними.

Як зазначають науковці, завдяки технологічному прогресу ми маємо набагато простіший метод вимірювання висоти гір за допомогою GPS. Фахівці підкреслюють, що ця технологія є надзвичайно корисною для гірських регіонів, оскільки через геологічні процеси, такі як землетруси, висота гір може змінюватися.

Раніше видання Фокус повідомляло, що в Тихому океані виявлені "гіганти": вчені не підозрювали про їхнє існування.

Related posts