КМІС: 59% українців висловлюють довіру до Зеленського, тоді як 37% - ні.

На сьогоднішній день 59% громадян України висловлюють довіру Президенту Володимиру Зеленському, тоді як 37% не мають до нього довіри.

Це підтверджують дані соціологічного дослідження, яке було здійснене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в період з 20 вересня по 3 жовтня 2024 року, як повідомляє Укрінформ.

Як зазначають соціологи, після президентських і парламентських виборів 2019 року 80% українців довіряли Зеленському. Проте до лютого 2022 року рівень довіри поступово знизився до 37% (і напередодні вторгнення вже було більше тих, хто йому не довіряє).

Після початку вторгнення популярність Президента зросла до 90%. Проте до кінця грудня 2023 року цей показник знизився до 77%, а до лютого 2024 року вже склав 64%. До травня 2024 року рівень довіри до нього знизився до 59%. "Протягом періоду з травня по вересень 2024 року ці цифри залишилися практично незмінними: на сьогодні 59% українців висловлюють довіру Зеленському, тоді як 37% - ні," - зазначається у звіті.

За даними КМІС, у всіх регіонах України ситуація досить подібна, і баланс довіри-недовіри - позитивний. Дещо вирізняється на тлі інших схід, де 51% довіряють і 45% - не довіряють. В інших регіонах довіряють дещо більше - 58-62% проти 35-38%, які не довіряють.

Раніше КМІС публікував інші результати цього ж опитування, за якими 54% українців вважають, що Захід щиро хоче прийнятного для України результату, а 38%, навпаки, вважали, що Захід утомився від України та тисне для укладення несправедливого миру.

"Доцільно зазначити, що більше довіряють Президенту ті, хто вважає, що Захід хоче справедливого миру для України - 69% серед них довіряють проти 29%, які не довіряють. Серед тих, хто вважає інакше, та тих, хто не зміг відповісти на це запитання, 50% і 47% відповідно довіряють Президенту. Не довіряють - 48% і 42%", - зазначають соціологи.

У КМІС зазначили, що аналізуючи відповіді на два питання, можна створити "матрицю сприйняття актуального контексту". "На одному кінці спектра опинилися ті, хто втратив віру у Захід і не довіряє Президенту - їх частка становить 18%. На протилежному кінці - ті, хто вірить у підтримку Заходу та має довіру до Президента, їх 37%. Між цими двома полюсами знаходяться люди з проміжними поглядами, які, як правило, або довіряють Президенту, але втратили віру у Захід, або навпаки. Ця матриця сприйняття тісно пов'язана з іншими важливими думками. Наприклад, щодо готовності до територіальних поступок... Найбільш схильні до компромісів ті, хто є скептиками щодо Заходу та критично налаштовані до Президента. Найменше готові до поступок - ті, хто вірить у Захід і підтримує Президента", - повідомляється в аналітичному звіті КМІС.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру Зеленському. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 2004 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів - це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

У звичайних умовах статистична похибка для цієї вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9% для даних, що наближаються до 50%; 2,5% для показників, близьких до 25%; 1,7% для значень, що приблизно становлять 10%; та 1,3% для показників, які близькі до 5%.

В умовах воєнного часу, окрім вказаної формальної похибки, спостерігається також певне систематичне відхилення. Проте, в КМІС вважають, що отримані дані все ще мають високу репрезентативність і дають змогу достовірно аналізувати громадську думку населення.