Хто в ліс, а хто за деревами.
Чи дійсно цей закон, який активно обговорюється серед українців у найбільш лісистих частинах країни, є таким жахливим?
На Закарпатті ліси складають понад 54% території області. До того ж є цілі райони, які так і лишилися негазифікованими - це гірські громади Рахівського, колишнього Свалявського, Великоберезнянського, Міжгірського районів, де споконвіку обігріваються лише дровами, бо альтернативи нема. Не дивно, що закон №9665, який пропонує ввести адміністративну та кримінальну відповідальність населення за зберігання "сірих", тобто отриманих нелегальним шляхом дров, збурив соціум.
РЕІНКАРНАЦІЯ "П'ЯТИ КОЛОСКІВ": новий погляд на класичний твір.
За останні кілька днів мемів чи обурених дописів про дрова не постив хіба лінивий. Хтось жартує про "заберу ваші дрова, врятую від криміналу" чи про те, що приготування бограча на дровах відтепер тягне на довічне, а про сливовий леквар можна узагалі забути. Хтось називає закон "Щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері захисту рослинного світу, лісокористування та протидії незаконному обігу деревини" неоколосковим - за аналогією із "Законом про п'ять колосків" часів комунізму, коли громадян совєцкого союзу, що вмирали від голоду, висилали до Сибіру чи розстрілювали за підібрані на колгоспному полі колоски.
Законодавець дійсно розробив межі відповідальності для громадян за порушення правил вирубування, пошкодження чи знищення дерев або чагарників, доповнивши адміністративний та кримінальний кодекси новими статтями. Вони передбачають встановлення адміністративної або кримінальної відповідальності за незаконне перевезення, зберігання, збут деревини та чагарників без документів, котрі би підтвердили законність їхнього походження. Порушників пропонується карати штрафами у розмірі від 510 до 15 тис. 300 грн, посадових осіб - від 3 тис. 400 до 15 тис. 300 грн, та навіть обмеженням волі строком до трьох років, якщо виявляють підроблені документи.
Існує певна група інтересів, яка прагне заглушити цей закон у масовій свідомості.
Утім, наголошує адвокат, заступниця голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ Софія Шутяк, "п'ятьма колосками" тут і не пахне.
- Загалом, дуже жаль, що до цього закону притягли міф про п'ять колосків, та й загалом втопили його обговорення в мемах і хейтові. При цьому чомусь нікого не здивувала така хвиля хейту через закон, що стосується дров, - це ж не мобілізація, до порівняння. Очевидно, в суспільстві є певне лобі, яке захотіло втопити цей закон у мемах. Головний із них акцентує, що ось, мовляв, ввели покарання за зберігання дров для бабусь, - а це ж не так!
Шутяк зазначає, що норма про незаконне зберігання не нова: вона була в іншому законі, її забрали і перенесли сюди.
- Далі - закріпили виконання закону не за поліцією, а за Держекоінспекцією. ДЕІ не перевіряє фізичних осіб, тільки юридичних, тобто до жодної бабусі в селі ніхто не прийде перевіряти її дрова. Подвірно з перевірками ніхто ходити не буде! От до власника пилорами - так, до ресторану, який готує на дровах, - також, але не до бабці. Власники ресторанів можуть купити ці дрова в законний спосіб. А якщо ти заготовляєш дрова або купуєш їх і робиш усе законно - чого тобі боятися? Якщо боїшся - значить, це незаконна заготівля. А те, що люди звикли поза законом заготовляти деревину в Україні, проблема не цього закону - а ставлення до закону узагалі, - відзначає Софія Шутяк.
ЗАКОН НЕ ДЛЯ БАБУСЬ, А ДЛЯ "ЧОРНИХ ЛІСОРУБІВ"
У вівторок, 5 листопада, після кількох днів обговорень у соцмережах та публічній сфері, один із авторів закону Максим Павлюк виступив із заспокійливою заявою щодо штрафів за дрова біля хати.
"В окремих ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактуванням проголосованих норм, а відвертою неправдою", - заявив депутат.
За його словами, законопроєкт стосується "чорних лісорубів", незаконних пилорам, але ніяк не населення, яке обігрівається дровами. Він покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу: 30 м куб. сосни або 15 м куб. дуба.
Павлюк зазначив, що для виникнення кримінальної відповідальності потрібно, щоб сума зберігання перевищувала 30 тисяч гривень.
Отже, для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою або реалізацією деревини на промисловому рівні, цей законопроєкт не матиме суттєвого впливу, - підкреслив депутат. - Проте, навіть якщо хтось, усвідомлюючи складність ситуації та невизначеність у енергетичній сфері, заготовив на цю зиму більше ніж 15 кубометрів дубових дров або 30 кубометрів соснових, їм не варто хвилюватися. Закон не має зворотної дії, тому державні органи, включно з поліцією, не можуть вимагати документи на деревину, яка була придбана до набрання законом чинності.
Еколог, експерт Української природоохоронної групи Петро Тєстов також вбачає у "зраді", яка неслась українськими соцмережами щодо закону 9665, намагання його "поховати".
Зрозуміло, що галас виник саме через небажання багатьох, щоб інші положення цього закону набрали чинності. Дійсно, законопроєкт передбачає внесення нових статей до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу, що встановлюють покарання за зберігання деревини без документів, які підтверджують її законне походження. В залежності від обсягу, вже з кількох вантажівок може настати кримінальна відповідальність.
Проте, як підкреслює Тєстов, закон №9665 намагається нарешті встановити порядок для лісозаготівель поза межами населених територій.
В Україні існує три основні категорії дерев: ті, що знаходяться в лісових масивах, ті, що ростуть на території населених пунктів, і ті, що розташовані за їхніми межами. Процес вирубки дерев у лісі регулюється Лісовим кодексом, що передбачає наявність відповідальних користувачів лісу, а також лісорубних квитків. Це дає можливість легально купувати або заготовляти дрова.
Стосовно дерев у межах населених пунктів, каже еколог, є ціла Постанова, яка це регулює.
Що стосується дерев, які розташовані "за межами населених пунктів", ситуація є вкрай тривожною, адже це величезна сіра зона для нелегальних вирубок. Лише незначна частина територіальних громад має затверджені "тимчасові правила видалення зелених насаджень за межами населених пунктів", тоді як більшість із них залишаються без таких регуляцій. На загальнонаціональному рівні це питання також не отримало чітких визначень. Які ж це дерева на практиці? Це можуть бути лісосмуги без офіційного статусу, береги річок, зарослі яри, колишні сади чи виноградники, які ще не переорані, а також численні самосійні рослини. Вийшовши за межі міста, ви зможете побачити безліч пнів. Це і є результат незаконних вирубок, часто з метою отримання дров. Іноді звичайні люди рубають дерева для власних потреб, але є й ті, хто перетворює це на бізнес і потім "привозять вантажівки дров". Чи усвідомлюють ці проблеми на місцях? Безумовно, усвідомлюють. Але чи вживають якісь заходи для їх вирішення? Ні, адже для людей це дешеві дрова, для "бізнесменів" — прибуток, а для правоохоронців і чиновників територіальних громад — можливість заробити.
Насамкінець Петро Тєстов звертає увагу на дослідження Українського відділення Всесвітнього фонду природи (WWF-Україна) по біомасі.
Дослідники оцінили співвідношення між використанням деревини та її продажем, вважаючи, що близько 50% заготівлі дров в Україні є незаконними та "сірими".
Тєстов підкреслює, що питання, яке українці визначили як "людей будуть карати за дрова", є, м'яко кажучи, штучно роздутою.
Якщо дерева були зрубані законно, це підтверджується відповідними документами. Тож, якщо ви плануєте купити дрова, не соромтеся запитати про ці документи. Проблеми очікують тих, хто наживався на нелегальному заготівлі дров - їм доведеться перейти на законні методи.
Основна ідея, яку підкреслює він, полягає в тому, що цей законопроєкт стосується не тільки деревини, а й посилення відповідальності за незаконні вирубки та транспортування деревини, включаючи кругляк. Раніше, коли вантажівка з деревиною сумнівного походження зупинялася, перевізник не відчував жодних наслідків. Тепер ситуація змінилася.
ТРЕБА ПЕРЕСТАТИ РОЗГЛЯДАТИ ЛІС ЯК КОРУПЦІЙНУ ГОДІВНИЦЮ
Утім, у регіонах, де займаються лісозаготівлею, думають інакше. Директорка найбільшого на Закарпатті деревообробного підприємства, обласна депутатка Ірина Мацепура каже, що законодавці ухвалювали не те, що прийняли в результаті.
Депутати поставили перед собою важливу мету: знайти способи регулювання або посилення відповідальності за незаконні вирубки та обіг деревини всіх категорій, від кругляка до чагарників. Однак ситуація викликала скандал через численні нюанси. Не могло бути інакше, адже питання опалення регіонів, що використовують дрова, є дуже чутливим з кількох причин. Зазвичай це малозабезпечені області, розташовані в передгір'ях або лісистих територіях. Витрати на опалення часто становлять значну частину бюджету домогосподарств. Справа в тому, що це не лише вартість дров, але й витрати на їх доставку, різання, колку та складання. Наприклад, машина колотих дров об'ємом близько 5 кубометрів коштує приблизно 12 тисяч гривень, тоді як середня пенсія становить 3-5 тисяч гривень.
Безумовно, уряд намагається вирішити цю проблему за допомогою субсидій.
- Однак проблема існує роками, і її стараються швидше не помічати, аніж вирішувати. Її вирішення призведе до створення балансу деревини. Треба дати відповідь на питання, скільки ж у нас споживається дров. Знаю, що пробували порахувати екологи, але не чула, щоб це робили органи влади. Наприклад, для опалення негазифікованого Рахівського району, в якому проживає 90 тис. населення, треба мінімум 100 тис. кубометрів дров, а напевно, і всі 150 тис. Є офіційна інформація, що вся область заготовляє десь 230 тис. м³.
Ірина Мацепура підкреслює, що існує суттєва різниця між офіційно задекларованими обсягами дров і реальними потребами в них. Додатково, високі ціни на дрова змушують людей витрачати значні суми. У ЗМІ можна побачити зображення автомобілів і квартир, заповнених валютою, тоді як кримінальна відповідальність загрожує за дрова і чагарники. Це невідповідність викликає у людей підсвідомі реакції, які проявляються у формі мемів, зазначає депутатка.
Ірина Мацепура вважає, що труднощі в розумінні цього закону виникають через недоліки в нашій лісовій політиці. На її думку, ми не усвідомлюємо, які ресурси та вигоди ліс може надати громадам.
Ми постійно працюємо над створенням Стратегії розвитку нашого регіону, але найбільшим природним багатством – лісами – управляє ДП "Ліси України", яке керується своїми фінансовими інтересами. Необхідно припинити сприймати ліс як джерело корупційних доходів. Потрібно розробити баланс лісокористування, який формує лісовпорядна експедиція на десятирічний період, адже саме вона визначає обсяги основних рубок, а також санітарні та пов’язані з буреломами. Це дозволить людям усвідомити, що запланованих обсягів лісу для регіону недостатньо. У зв'язку з цим влада повинна більш активно розвивати альтернативні види опалення в цих населених пунктах. Наприклад, можна запроваджувати газове опалення або ж широко впроваджувати електричні системи опалення, хоча зараз, в умовах атак росіян, енергетичні мережі не є надійним рішенням. Також варто звернути увагу на використання відновлювальних джерел енергії, - підкреслює Ірина Мацепура.
ДЕФІЦИТУ ПАЛИВНИХ ДРОВ НЕМА, АЛЕ НЮАНСИ Є
Директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак каже, що соціальної напруги, яку викликала інформація про прийнятий закон, можна було б уникнути, якби його автори добре пропрацювали всі моменти.
Ми повинні усвідомити, з якою метою була введена норма про відповідальність громадян у законодавстві. Якщо акцент робиться на боротьбі з незаконним обігом деревини, то в нашій країні існує один конкретний лісокористувач – ДП "Ліси України". Чому ж ми відмовляємося від контролю, що його здійснює ДП "Ліси України", і переносимо відповідальність на споживачів? Якщо метою є саме протидія незаконному обігу деревини, варто зміцнити орган, що відповідає за цей контроль, якщо нинішніх зусиль недостатньо, – підкреслює він.
Згідно з висловлюваннями Шпонтака, в даний час в регіоні не спостерігається значного попиту або нестачі паливних дров, а рівень споживання залишається на рівні, схожому з щорічними показниками.
- На Закарпатті наразі 20% від заготовленої деревини складають паливні дрова. Ця кількість упала майже наполовину в порівнянні з 2022-м роком. Впливає те, що кілька років підряд зими були теплішими, ніж зазвичай, тому в людей склався певний запас дров із попередніх років. Також маємо розуміти, що люди тримають дрова як резервне паливо на випадок блекаутів, і це логічно в наших реаліях, - зазначив він.
Шпонтак зазначив, що в регіоні існують особливості використання інструменту "ДроваЄ", оскільки іноді витрати на доставку можуть дорівнювати вартості самих дров або становити її половину.
- Якщо у людини є така пільга, як допомога від ТГ на купівлю дров, то з доставкою все одно постає питання. Більшість тергромад на Закарпатті його вирішили й організовують для пільгових категорій також доставку за програмами підтримки населення. Є кілька громад, які щодо цього пробуксовують - тримаємо це на контролі із ветеранським хабом, - відзначив він.
ОТРИМАНО ЗАЯВКИ НА ДРОВА ВІД БІЛЬШ НІЖ 18 ТИСЯЧ ЖИТЕЛІВ ЗАКАРПАТТЯ
Павло Ванджурак, заступник директора Карпатського лісового офісу ДП "Ліси України", повідомив, що в Закарпатті під управлінням підприємства знаходиться 83% усіх лісових масивів. Окрім цього, серед користувачів лісів є військові структури, міністерства, три національні парки та Карпатський біосферний заповідник.
Я можу говорити тільки про ситуацію, що склалася в лісах, які ми використовуємо. Цього року до наших філій звернулося близько 18 тисяч мешканців Закарпаття з проханнями про придбання дров. З 152 тисяч кубометрів, які були видані, вже доставлено понад 140 тисяч кубометрів. Крім того, більше двох тисяч закарпатців подали заявки на дрова через онлайн-сервіс ДроваЄ, - зазначив Ванджурак.
Він підкреслив, що на Закарпатті наразі немає проблем з дефіцитом дров для населення, оскільки річний ресурс, доступний для заготівлі, становить 227 320 кубометрів деревини. Важливо зазначити, що ця цифра щорічно зменшується, як зазначив Ванджурак. Наприклад, в минулому році в області було використано 249 000 кубометрів паливних дров.
Він розповів, що критичний момент настав у 2022 році, коли після перших російських атак на енергетичну інфраструктуру паніка досягла свого піку. Люди масово кинулися купувати паливо. Нині ситуація змінилася, тому показники поступово знижуються. Варто також зазначити, що ті, хто має доступ до газу, використовують його для опалення своїх осель, оскільки це виявляється економічно вигідніше. Крім того, на попит вплинули кілька теплих зим поспіль.
Отже, я висловлю свою особисту думку з приводу цього законопроекту: мені здається, що тут більше негативу стосовно проблеми, ніж самої проблеми. Я частково погоджуюсь, що існує певна кількість нелегальних дров, але це не є критичною масою, здатною суттєво вплинути на забезпечення населення. Це не призведе до дефіциту дров, - зазначив Ванджурак.
