Атака дронів Шахед: як Росія виснажує протиповітряну оборону – бесіда з Сергієм Флешем.

У жовтні російські військові використали приблизно 1600 дальнобійних безпілотників проти України, що є втричі більшим показником у порівнянні з попередніми місяцями. Сергій Бескрестнов має кілька теорій щодо причин такої великої кількості запусків дронів.

Росія почала застосовувати під час обстрілів до ста "Шахедів" та інших безпілотних літальних апаратів за ніч. В інтерв'ю Фокусу український фахівець у сфері військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Флеш") розповів, яку небезпеку несуть такі масовані атаки, а також про експерименти росіян із дронами.

Згідно зі зведеннями Повітряних сил, останніми днями під час своїх атак ЗС РФ запускають по 60-100 "Шахедів" за ніч. За вашою інформацією, чому збільшилася кількість запусків?

Аналізуючи статистичні дані, можна помітити, що до липня в середньому відбувалося близько 500-600 запусків на місяць, з коливаннями в межах 100 одиниць. Ці дані були тісно пов'язані з інформацією, яку надавала Російська Федерація щодо обсягів виробництва дронів, а також з відомостями нашої розвідки. Отже, на початку 2024 року Росія розпочала випуск 500 дронів на місяць, а до червня цей показник зріс до 600 одиниць.

Коли ми публікуємо нашу статистику, вона включає всі типи безпілотних літальних апаратів (БпЛА), які були зафіксовані. Серед них з'явилися нові "Гербери" — молодші версії "Шахедів", які не мають бойового озброєння і призначені для відволікання нашої системи протиповітряної оборони. Ці БпЛА почали використовувати з 1 серпня, і саме в цей день відбувся їхній перший запуск. Оскільки ми не можемо їх відрізнити від "Шахедів", вони також включаються у нашу статистику. До цієї категорії належать і російські БпЛА, відомі як "Пародія", які теж використовуються для дезорієнтації.

По-друге, існує підозра, що додаткові резерви "Шахедів" могли бути залучені з тих, що були виготовлені раніше. Також є ймовірність, що з Ірану надійшла партія безпілотників, які були частково або повністю зібрані, адже такі випадки трапляються. Надходить інформація про те, що вантажні літаки здійснюють рейси з Ірану до Росії. Що саме вони перевозять, наразі невідомо, і цілком ймовірно, що певну кількість "Шахедів" могли отримати саме звідти. Не можна відкидати можливість, що Росія змогла збільшити обсяги виробництва або запустити новий завод, про який ми ще не знаємо.

Подальші запуски покажуть. У мене є інформація від моїх колег-військових, що станом на 27 жовтня було запущено близько 1600 "Шахедів" та інших БпЛА -- це досить велика кількість. Вони зараз можуть використовувати резерви (приховані і не приховані), щоб вимотати нашу систему ППО перед майбутньою атакою по енергетичній інфраструктурі. Ми бачимо, що вже понад два місяці не було масштабних ракетних атак. Це не просто так -- напевно вони накопичують ракети, щоб вдарити по енергетиці в той час, коли їм вигідно. Росіяни вимотують ресурси нашої ППО, розуміючи, що вони не нескінченні.

Всі помічають, що кількість "Шахедів" зросла. Якщо раніше їх було 600 на місяць, то тепер це число коливається в межах 1400-1800, що втричі більше. Проте ми не спостерігаємо такого ж значного зростання враження цілей. Якщо б це справді так було, ми б чули про подібні випадки частіше. Так, безпілотники вражають житлові будинки та інші об'єкти, на жаль, є жертви серед людей, але ми не бачимо масштабної катастрофи.

Це свідчить про те, що ударні безпілотники доповнюються пристроями, які виконують роль дезорієнтування для систем протиповітряної оборони. Ці апарати не мають бойового заряду і часто залишаються на полях та в лісах. Тому немає підстав для паніки та перебільшення ситуації, ніби Росія значно збільшила виробництво ударних "Шахедів", що може призвести до серйозних проблем. Наразі їхня основна мета полягає у зниженні ефективності ППО.

Чи здатна Україна навчитися розпізнавати "Шахеди" та подібні їм, як-от "Гербери"?

Вони відрізняються за розміром, але не особливо. Тобто, не факт, що сили ППО їх зможуть бачити. Вони також відрізняються за звуком, там стоять трохи різні мотори, тому акустично їх можна відрізняти. Однак з погляду мобільної вогневої групи, особливо в темряві, особливо коли ціль висвічується прожектором, відрізнити складно.

Є один позитивний момент. "Гербери" мають обмежений запас пального, через що швидко падають, коли паливо вичерпується. Точну дальність їхнього польоту важко визначити, адже вони використовують поліетиленовий пакет замість традиційного баку. Проте навіть з таким об'ємом "Гербера" здатна без проблем пролетіти половину країни. У порівнянні з "Шахедом", який має запас 2000-3000 км і може облетіти всю Україну, включаючи Західну частину, "Гербера" має менший ресурс. Проте цього цілком достатньо, щоб ми могли спостерігати за їхньою діяльністю на всій території України, в залежності від місця запуску.

Мінус у тому, що ми до кінця не розуміємо, що летить, і до кожного об'єкта ставимося, як до бойового "Шахеда". Природно, противник тут досягає якихось своїх завдань, вони спеціально на БпЛА ставлять елементи, які називаються "лінза Люнеберга". Візуально вона має вигляд кулі, з одного боку покритої фольгою, вона по-особливому робиться. Ця куля здатна для ППО збільшувати розмір об'єкта -- він здається більшим, ніж є насправді.

Якщо Росія активно виснажує систему протиповітряної оборони, чи має Україна достатньо фінансів для протидії великій кількості "Шахедів"? Який потенційний дефіцит ресурсів може виникнути перед обстрілом ракетами?

Інформація про те, скільки резервів має система ППО, напевно, з категорії найбільших наших таємниць. Ми її не розкриваємо, тому що ворогові ніяк не можна знати, що діється в нас з боєзапасом. В України, як і раніше, є три методи боротьби з "Шахедами": робота засобів РЕБ, мобільні вогневі групи, які працюють постійно, і робота комплексів ППО, коли витрачаються ракети.

Звісно, витрачати ракети на "Шахеди" не є доцільним, оскільки ворог прагне виснажити наші ресурси. Тому ми намагаємось діяти максимально ефективно, використовуючи мобільні вогневі групи, а системи протиповітряної оборони задіюємо лише в крайніх випадках, коли дрони становлять загрозу для міст. Для цього проводиться ретельний аналіз висоти, траєкторії та тактики польоту, і ракети запускаються лише тоді, коли це дійсно необхідно. Цей процес базується на комплексному підході, що складається з трьох основних етапів.

Які дослідження РФ здійснює з "Шахедами" і яких результатів вдалося досягти?

Тактика застосування "Шахедів" нашим противником за рік змінилася колосально. Зараз БПЛА став складною зброєю, яка програмується. Напевно, населення України бачить кола, які намотують "Шахеди" в небі. Вони змінюють висоти, змінюють тактику. Сьогодні "Шахеди" летять колоною або журавлиним клином, завтра вони розлітаються по одному, у якийсь момент усі летять на висоті 4-5 км, потім ідуть максимально низько, на висоті 40-50 м, тобто, розходяться, міняють цілі і так далі.

Вся ця ситуація являє собою складний та багатоетапний механізм тактики використання "Шахедів", у якому наш противник проводить експерименти та виявляє слабкі місця. Протистояти цьому, безумовно, є великим викликом для нас.

Сьогодні росіяни показали запуск "Зали" і "Ланцета" з катера, з води в Чорному морі, я опублікував у себе на каналі відео. Є інформація, що вони проводять тести або серійний запуск "Шахедів" з морських майданчиків. У принципі, тут немає нічого дивного, пускову установку досить легко застосовувати, але це дозволяє їм підійти ближче до наших берегів.

Крім того, існує великий сегмент учасників – команда, що працює в Алабузі. У цій групі беруть участь студенти політехнічного інституту, які займаються експериментами з "Шахедами", зокрема, вони співпрацюють з "Герберами". Це означає, що вони встановлюють на ці "Шахеди" додаткові пристрої, щоб отримати певні переваги.

Ми виявили не лише відеокамери, а й модеми, які функціонують у наших LTE мобільних мережах. Також знайшли "Старлінки" та прямі радіоканали, які передають зображення з Курської області через відеоканал. Постійно тривають спроби оснастити "Шахеди" додатковими пристроями, які можуть бути їм корисними. Наприклад, для спостереження за "виходами" нашої ППО та фіксації спалахів, що вказують на їх місцезнаходження. Вони намагаються відстежувати як укріплені, так і незахищені об'єкти. Існувала інформація про те, що розглядали можливість встановлення на "Шахедах" керованих малих ракет, щоб ці дрони могли виконувати додаткові завдання під час польоту.

Ось вони експериментують із цим і промацують наші можливості, зокрема, що стосується роботи в українських мережах мобільного зв'язку. Наше завдання -- цьому протистояти. Я якраз входжу в робочу групу, яка займається цим питанням. І це складний процес, тому що ми не можемо просто так брати і відключати, кого хочеш і робити, що хочеш.

У цьому сенсі студентам із Росії надано карт-бланш. Вони можуть змінювати SIM-карти, можуть ставити три SIM-карти, два модеми, можуть ставити карти з інших країн, додавати якісь трекери -- і так далі. Тому там, де нам складно, їм часто легко. Але ми намагаємося боротися.

Існують також повідомлення про те, що російські оператори отримають можливість контролювати "Шахеди" в режимі реального часу за допомогою супутникових, мобільних систем або Starlink. Якою мірою це можливо та наскільки ефективним може бути таке управління, зокрема при атаках на великій відстані?

Вони здатні управляти через Starlink, це нам зрозуміло. Проте, якщо з мобільними мережами є можливість щось зробити, то протистояти Starlink без підтримки SpaceX вкрай складно. Адже Starlink діє на українській території, і визначити, чий саме Starlink використовується — наш чи ворожий, особливо якщо його придбано через фіктивний акаунт, практично неможливо. Очевидно, що купівля Starlink для одноразових ударних безпілотників є дорогим задоволенням, але, на мою думку, для Росії фінансові питання не є вирішальними. Якщо ми можемо якось впливати на LTE модеми та контролювати ситуацію, то із Starlink це значно ускладнюється.

Я не планую ділитися ідеями з росіянами, але розумію, що робили б на їхньому місці. В даному контексті розглядаються різноманітні ройові рішення для координації дій "Шахедів". Проте управління різними каналами є досить складним завданням. Наприклад, змінювати траєкторію або надавати команди можливо, а от стежити за переміщеннями — також реально, але повноцінне дистанційне управління вимагає стабільного каналу зв'язку та якісного сигналу; без цього нічого не вийде.