Альона Гетьманчук зазначила: "Для Трампа є щось, що має більшу вагу, ніж фінансові питання — це його самолюбство".
Зображення: Макс Требухов Альона Гетьманчук, керівниця Центру "Нова Європа" та старша асоційована аналітикиня в Atlantic Council.
У першу чергу Альона Гетьманчук відзначила достойну позицію України під час президентської кампанії.
"Ситуація знову вказувала на спроби використати Україну в політичних іграх. На мою думку, ми гідно пройшли цей етап. Я підтримую лише один вид нейтралітету — це нейтралітет під час виборів у США. Інші варіанти для нас неприйнятні. Вважаю, що в цій ситуації ми змогли дуже добре зберегти свої позиції," — підкреслила Гетьманчук.
Тепер, на її думку, варто так само гідно попрощатися з командою Байдена.
"Це вимагатиме значної майстерності в дипломатії. Настав час для тонкої і делікатної роботи в цій сфері. Можливо, варто спробувати вирішити певні питання, хоча, очевидно, не всі з тих, що ми планували. Зокрема, питання про запрошення до НАТО. Схоже, що це навряд чи здійсниться в найближчі два місяці — я не побоюся зробити такий прогноз. Проте, інші питання цілком можуть бути розглянуті," — зазначила експертка.
Перше, що треба усвідомити українській владі, налагоджуючи й інтенсифікуючи контакти з командою Дональда Трампа, зазначає Гетьманчук, що відтепер слід думати не лише про те, яким має бути наш "шопінгліст", список вимог і список побажань. А й про те, якою має бути наша пропозиція. І тут, додає вона, може знадобитись досвід років першого президентства Трампа та взаємодії з ним.
Изображение: Макс Требухов
Я усвідомлюю, що не можна проводити абсолютно точні паралелі. Це зовсім інша команда. Трамп дещо змінив свої погляди з часом. Крім того, наша ситуація була зовсім іншою — тоді ми не стикалися з повномасштабною війною. Проте, важливо зазначити, що люди, які раніше працювали з ним і займалися українськими питаннями, зокрема ініціативою щодо зупинки "Північного потоку-2", що відповідало нашим пріоритетам на той момент, можуть зайняти важливі позиції в нинішній адміністрації.
Тому я закликала б нинішню українську владу скористатися досвідом тих, хто тоді працював з адміністрацією. І декотрі дипломати й політики сьогодні є у владній обоймі", -- відзначила аналітикиня. Така інституційна пам'ять важлива ще й тому, підкреслює Гетьманчук, що Дональд Трамп не заглиблюється в деталі і навряд чи почне це робити.
Також вона підкреслила, що перемога Трампа виглядає менш значущою для України, якщо порівняти підходи до завершення війни в Україні, які пропонують Республіканська та Демократична партії. В основному, їхні погляди не суттєво відрізняються, відмінності стосуються лише риторики.
"І демократи, й республіканці вважають, що наш план повернення до кордонів 1991 року є нереальним. У них немає заперечень, але вони вважають це недосяжним. Обидві сторони погоджуються на необхідність мирних переговорів для завершення війни. Проте жодна з них не бачить конкретних гарантій безпеки на цьому етапі. Деякі представники обох партій розпочали обговорення можливого запрошення до НАТО, але їхні погляди на цю тему залишаються досить нечіткими", — зазначила аналітикиня.
Изображение: Макс Требухов Під час дискусії
На цьому тлі, вважає Альона Гетьманчук, Україні важливо посилити співпрацю з Європою, що в результаті покращить стосунки з адміністрацією Трампа.
"Ми маємо сильний аргумент: погляньте, європейські країни готові надати нам певні ресурси, наприклад. Або, скажімо, наш аналітичний центр активно працює над концепцією, яку ми окреслили як Коаліцію рішучих, щоб залучити європейські держави до розгортання своїх військових контингентів в Україні, особливо у випадку, якщо виникне якась пауза (я не вірю в можливість укладення миру з Росією) або період низькоінтенсивних бойових дій. Я вважаю, що ідея про військову присутність європейських країн та їх більший внесок буде підтримана і в адміністрації Трампа. У такому випадку у них з'явиться більше мотивації долучитися, розуміючи, що Європа відіграє ключову роль." — зазначила аналітикиня.
Крім того, зауважує директорка Центру "Нова Європа", щоб залучити Трампа до припинення війни в Україні, важливо поступитися йому ініціативністю і заграти на його марнославстві.
Є один аспект, який турбує Трампа більше, ніж фінансові питання – це його самолюбство. Нині Україна має шанс підтримати його в прагненні стати одним із найвизначніших миротворців, так би мовити, автором миру. Я пам'ятаю, що під час його першого терміну ми намагалися представити йому цю ідею, але тоді це виглядало як нав'язування. Зараз же ми можемо скористатися його передвиборчими обіцянками, адже він сам це вже заявив.
Я пам'ятаю, як він нервово реагував на те, що президентові Обамі дали Нобелівську премію миру, він вважає це незаслужено. А для Трампа може бути цілком заслужено. Тому тут потрібно так само думати про те, як потішити це марнославство, це его, щоб воно лягло в концепцію", -- каже Альона Гетьманчук.
Тому й план миру чи формула миру для України теж має бути його, підкреслює експертка.
Изображение: Макс Требухов
"Нашому президенту необхідно відмовитися від власних амбіцій, проактивності та ініціативи, щоб піднести це в вигляді пропозиції, подібної до тієї, яку висунув Трамп. Можливо, варто запропонувати: 'Ось мій план, давайте обговоримо, як зробити так, щоб відповідальність лягла на тебе'", - зазначила аналітикиня.
Вона також підкреслила, що адміністрація демократів виявила певне роздратування щодо мирної формули Зеленського, яка має настільки персоналізовану назву. Вони порівнюють це з появою нового Вудро Вільсона (28-й президент США, що окреслив своє бачення світового порядку після Першої світової війни), адже у нього було 14 пунктів, тоді як у Зеленського – лише 10. Аналогічні настрої спостерігалися і стосовно плану перемоги.
"На думку експертки, Трамп прагне укласти угоду на початку свого терміну, яка запобігла б спалаху ще більшої війни протягом його президентства і таким чином визначила його спадщину. Йому вигідно домогтися справжнього сталого миру, а не лише крихкого перемир'я, яке може зірватися в будь-який момент під час його каденції."
В заключній частині свого виступу Альона Гетьманчук підкреслила, що американське суспільство є беззаперечним союзником України, і з ним також варто активно взаємодіяти.
"Якщо розглянути як відкриті, так і закриті опитування, які мені траплялися, можна помітити, що багато американців не вірять у можливість перемоги України у війні. Проте, коли їх запитують, чию перемогу вони б хотіли бачити – України чи Росії, переважна більшість обирає Україну. Вони вважають, що Путіна слід покарати та поставити на місце. Хоча Трамп може мати свої власні симпатії або не вважати Росію та Путіна загрозою, в американському суспільстві все ще існує негативне ставлення до цих фігур. Отже, це наші союзники," – підсумувала експерт.
Изображение: Макс Требухов Павло Унгурян, керівник Руху молитовних сніданків в Україні, координатор християнської платформи українсько-американського партнерства, колишній народний депутат;
